Ольга Криштопа та її нова книга "Ключі": презентація у гімназійній бібліотеці

28 листопада у приміщенні бібліотеки гімназії №2 відбулася презентація збірки новел Ольги Криштопи "Ключі". Це вже третя книга авторки, проте перша прозова. Також над ілюстраціями до книги працювала донька Ольги Юлія Криштопа. 

На презентації були присутні дирекція та адміністрація гімназії, вчителі та учні 9-Б. 

Авторка поділилася зі слухачами деталями та цікавими моментами написання даної книги та прочитала новелу "Голуби". 

Презентація закінчилася підписуванням книг від авторки.

Бібліотека дякує за гарний подарунок!

День пам'яті жертв Голодомору: захід 7-Б клас

Щороку, в останню суботу місяця листопада, українці, а з ними і увесь світ, вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 рр. Велика трагедія українського народу – геноцид, що був здійснений комуністичним режимом для того, щоб винищити мешканців України і до сьогодення болить кожному з нас. Відкриваючи сторінки історії України зі самого дитинства та читаючи про Голодомор, людина вчиться шанувати і насолоджуватися кожним днем і дякувати Богові за ту їжу, яку має на своєму столі та у своєму холодильнику.

Тому сьогодні, 24 листопада, 7-Б клас гімназії №2 разом з класним керівником Герус Наталією та бібліотекарем Дацько Анастасією підготували захід до дня пам’яті жертв Голодомору.

На захід, що проходив у бібліотеці гімназії, прийшли учні 7-А класу, а також директор гімназії Руслана Верескун та педагог-організатор Кулявець Юлія. 

Під час заходу учні 7-Б класу були ведучими, читали вірші, співали пісню "Свіча", грали сценку на тему Голодомору.

Одна із двох сценок була взята з реального життя дівчини з Рубіжного - села, що найбільше постраждало під час голодного терору. Також діти мали змогу розгадати ребус, в якому і ховалася назва цього села.

Також за допомогою смарт-телевізора вчитель Наталія Герус показала аудиторії презентацію та документальний фільм від Інституту Національної пам'яті.

Опісля був час для практичних завдань, які провела бібліотекар Дацько Анастасія. Вона поспілкувалася з учнями на тему "Яка в тебе асоціація з Україною", задавала літературні питання та провела вікторину про українські народні прислів'я, котрі були розділені і кожен клас мав правильно їх з'єднати і прочитати. 

Також була підготовлена книжкова фото-полиця "Голодомор 1932-1933 рр. Пам'ятаємо!"

У суботу, 25 листопада не забудьмо запалити свічу пам'яті за жертв Голодомору.

Пам'ятаймо про минуле заради майбутнього!

Книжкова фото-полиця до Дня Гідності та Свободи

Сьогодні, 21 листопада, відзначається День Гідності та Свободи. Тому бібліотекар Анастасія Дацько підготувала книжкову фото-полицю до цього важливого дня.

"Небесна сотня. 

Антологія майданівських віршів"
До антології «Небесна Сотня», впорядкованої Лесею Воронюк, ввійшли вірші понад двохсот сучасних українських письменників та непрофесійних авторів про революційну боротьбу українців протягом листопада 2013 - лютого 2014 років проти тиранічної влади. Втім, не так проти влади, як за своє майбутнє.
Ця антологія є першою і відразу ж вдалою спробою зібрати, упорядкувати та зберегти майданівські вірші, написані українською, російською і навіть білоруською мовами. Літературну та історичну цінність цієї книги без перебільшення можна прирівняти до антології Юрія Лавриненка «Розстріляне відродження», адже якщо б у 30-ті роки минулого століття доробки українських сподвижників-письменників не були зібрані в один збірник, існувала величезна загроза тому, що більшість творів були б втрачені.

"Майдан. Погляд зсередини" Олег Трайдакало

На перший погляд, це історія про простих людей — справжніх, щирих, добрих і небайдужих. Проте їм судилося стати насправді незвичайними, видатними людьми. У подіях Революції гідності на київському Майдані їм довелось поєднати доброту і терпимість із праведною люттю задля порятунку всієї України. Без перебільшення, самовідданість і щоденна робота цих людей із легендарної «Львівської брами» зробили можливими тектонічні зміни в українському суспільстві. У цій книзі на 100% справжні автентичні емоції і почуття: терпимість до опонента, яка увінчується порозумінням; справжнє братерство людей, об’єднаних спільною метою і великою національною родиною (це у часи, коли навіть сусіди можуть ворожо ставитись одне до одного); відчайдушна стійкість мирного протесту; криваве протистояння з ворогом, який перетнув межу людяності; невимовна гіркота втрати людей, які стали за нетривалий час найдорожчими, рідними людьми, оскільки народились як справжні Українці. Ця історія не про жорстокість протистояння з ворогом. Вона про справжні чесноти найкращих людей, які живуть поміж нас. І вона насправді захоплює.

«Майдан. Нерозказана історія» Соня Кошкіна

Про подвиги рядових українців, завдяки стоїцизму яких стала можлива Революція Гідності, сказано і написано вже чимало. Буде сказано і написано ще більше – вони заслуговують. Однак до виходу цієї книги ми не знали, що відбувалося все три місяці Майдану в кулуарах влади. Влада в широкому сенсі – як у стані представників режиму Януковича, так і тодішньої опозиції.

Переглядаючи книжкову полицю з книгами про Майдан, Революцію Гідності та Небесну Сотню згадаймо собі, як це все було:

Започаткували, скасували, та об'єднали

День гідності та свободи почали відзначати з 2014 року – в річницю початку Євромайдану. Свято з'явилось після відповідного указу п'ятого президента Петра Порошенка і було встановлене "з метою утвердження в Україні ідеалів свободи та демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини та громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору".

Утім все почалося ще з Помаранчевої революції 2004 року. Наступного року після неї, 22 листопада 2005-го, третій президент Віктор Ющенко заснував День свободи. Його відзначали до 2011 року, поки воно не було скасоване експрезидентом Віктором Януковичем. Він також скасував указ другого президента Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року "Про День соборності". Тоді за указом Януковича було засноване так зване свято День соборності та свободи, яке відзначалося 22 січня. Воно виникло внаслідок зміни дати відзначення Дня Свободи з 22 листопада на 22 січня — дату святкування Дня соборності.

Усе в один місяць та проти однієї людини

Історично склалося, що українці виходили на акції протесту саме у двадцятих числах листопада. Крім цього, Помаранчева революція та Революція гідності починалися з невдоволення діями Віктора Януковича. Так, у 2004 році українці вимагали повторних виборів, а у 2013-му – підтримати євроінтеграцію.

Більше того, перші масові виступи проти експрезидента Віктора Януковича відбулися й в листопаді 2010-го. Тоді тисячі людей зібралися на Податковий майдан проти ухвалення Радою проєкт Податкового кодексу. Масові мітинги почалися 16 листопада, але найбільшого масштабу набрали саме 22 листопада, до річниці Помаранчевої революції.

Історія початку Помаранчевої революції

21 листопада 2004 року відбувся другий тур голосування на виборах президента. Участь у ньому брали чинний прем'єр-міністр Віктор Янукович і кандидат від об’єднаної опозиції Віктор Ющенко. Вночі 22 листопада Центральна виборча комісія повідомила, що після підрахунку бюлетенів лідирує Янукович. Ці дані відрізнялися від екзитполів, які відразу після закінчення голосування назвали переможцем Ющенка.

Тоді Ющенко у ЦВК заявив, що не довіряє підрахункам Центрвиборчкому і закликав своїх прихильників вийти на Майдан Незалежності, щоб захистити підсумки голосування. Водночас президент Росії Володимир Путін першим привітав Януковича з перемогою.

Після цього у Києві та інших містах і обласних центрах відбулися мітинги на підтримку Ющенка. 23 листопада на Майдані зібралося кілька сотень тисяч протестувальників. Згодом ці масові протести призвели до скасування підсумків другого туру і перемоги Ющенка на президентських виборах.

Перші заклики на Революцію Гідності

21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова виступив із заявою про відмову від підписання угоди про асоціацію з Європейським союзом. Причиною такого рішення назвали нібито невраховані наслідки від санкцій з боку Росії. Ввечері цього ж дня розпочалися перші акції протестів. Спочатку українці організувалися на протест через соціальні мережі в Києві.

"Добре, давайте серйозно. От хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан? Лайки не рахуються. Лише коментарі під цим постом зі словами "Я готовий". Як тільки набереться більше тисячі, будемо організовуватися".

Такий допис опублікував на своїй сторінці у Facebook тодішній журналіст, пізніше нардеп, а нині заступник голови "Укроборонпрому" Мустафа Найєм. Перша акція протесту розпочалася близько 22:00. Учасників мітингу нараховувалось близько півтори тисячі. Цього ж дня небайдужі вийшли на Євромайдани також у Львові, Донецьку, Харкові, Ужгороді, Луцьку та інших містах.

З другої половини 22 листопада кількість людей на мітингу стала зростати і вже до 24 листопада на Майдані зібралося близько ста тисяч протестувальників.

У ніч з 29 на 30 листопада силовики розігнали активістів, які зібралися на Майдані Незалежності. Влада пояснила це бажанням розчистити місце для новорічної ялинки. Застосування сили до мітингувальників спричинило ще більшу хвилю протестів – з проєвропейських вони перетворилися на антиурядові.

Після трьох місяців мітингів і жорстоких боїв у центрі Києва з понад сотнею вбитих та тисячами поранених за кілька днів, у ніч на 22 лютого 2014 року тодішній президент Янукович втік з України. А після цього розпочалася військова агресія Росії, яка супроводжувалася анексією Криму та окупацією окремих територій Донецької й Луганської областей.

Вшанування пам'яті

Попри те, що День гідності та свободи має статус державного свята, він не є офіційним вихідним. У цей день до пам’ятників загиблим учасникам Революції Гідності приносять квіти у пам’ять про Небесну сотню.

День пам'яті Героїв Небесної

Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з указом експрезидента Петра Порошенка. У цей день загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста учасників Революції Гідності.

Джерело: Суспільне Новини

 

 

Екотренінг "Як приборкати монстра?"

                                  

Адже нашу планету заполонили справжнісінькі монстри! Вони ховаються в каналізації, висушують річки й озера, сполохують звірів, живуть в морських глибинах.

Планета Земля почала захлинатись через сміття, шкідливі викиди, глобальні кліматичні зміни.

Кожна екологічна загроза - це справжній монстр.

Екологічний тренінг "Приборкуємо монстра" по книзі Роде М. Ґ. "Справжні монстри: загроза для планети" від Український інститут книги відбувся сьогодні в Червоноградська міська бібліотека для дітей з учнями 5 - А класу Гімназія 2 Червоноградської міської ради (класний керівник Ореста Ігнатюк, завідувачка бібліотекою Анастасія Дацько).

Діти дізнались хто такі Сміттєконг, Озоножер, Смогодонт, Дурноруб, Електромотлох та інші потвори, що знищують нашу планету.

Нажаль повітряна тривога завадила провести тренінгово-ігрову частину нашої зустрічі. Адже для дітей були підготовлені також тестова еко-вікторина, екологічні та рухливі ігри по сортуванню сміття.

Надіємось на продовження нашого екологічного заняття, оскільки діти проявили велику зацікавленість та показали неабияку обізнаність в питаннях охорони навколишнього середовища.

Урок доброти "Добро починається з тебе"

13 листопада у бібілотеці-філії №9 Народного дому відбувся захід до Дня Доброти на тему "Урок доброти "Добро починається з тебе"". У заході взяли участь учні 4-Б класу Червоноградської гімназії №2 (класний керівник Вовкович Надія, асистент класного керівника Турко Тетяна, бібліотекар Дацько Анастасія).

 

На початку заходу бібліотекар філії №9 Боднарчук Ольга провела з учнями дружню розмову на тему: "Що таке добро і милосердя?". Поспілкувавшись з дітьми також і про те, що доброго вони бачили сьогодні зранку по дорозі до школи, бібліотекар Сава Катерина провела з дітьми усні ігри, а також гру про добро, де на окремих аркушиках паперу було написано окремі частинки прислів'я та приказок, які треба було з'єднати правильно разом. Учні по командах успішно впоралися з таким завданням.

Далі на дітей чекав перегляд ролику про те, що зроблене добро завжди повертається, навіть якщо не від тих самих людей.

Після перегляду фільму учні вибирали добрі і погані вчинки до різних кошиків, а також до аплікації у вигляді сонця наклеїли сонячні промінчики, на яких було написано добрі якості та чесноти людини.

Захід закінчився весело проведеним часом, під час якого діти могли пограти у настільні ігри і познайомитися з літературою.